Для прокладки кабелю в офісних та адміністративних приміщеннях в даний час найбільш часто використовуються кабельні пластикові короби (кабель–канали ПВХ).

Вони виконують функцію додаткової ізоляції і захисту від механічних пошкоджень, дозволяють забезпечити легкий доступ до прокладеної в пластиковому коробі електропроводці. Розетки, встановлені в коробі, можна з легкістю пересувати в будь-яке зручне місце і при необхідності додавати нові, що найбільш актуально для офісних приміщень

Кабельні пластикові короба зручні в конструкції, економічні, мають естетичний вигляд і прості в монтажі та експлуатації.

Вибір кабель–каналу ПВХ.

Розмір кабельного короба можна визначити за формулою: S (n*d2)/k, де S — площа перетину кабельного короба, мм², n — число провідників, прокладених в ньому, шт., d — діаметр провідника, мм, k – коефіцієнт заповнення (0,45) — пов’язане з необхідністю забезпечення ефективного відводу тепла. Відповідно до цієї формули, вибираються пластикові короба для прокладки мережевих кабелів в будівлях. Так, наприклад, для прокладки 10 кабелів, необхідний короб площею S>(10*62)/0,45 = 800 мм². На підставі отриманого значення вибирається найближчий за значенням розмір короба зі стандартних номіналів.

Порядок монтажу кабель–каналу ПВХ:

• витягніть кабель–канал ПВХ з упаковки (палиця 2 м) і зніміть з кабель–каналу верхні кришки (всі), відкладіть в сторону;
• від краю кабель—каналу (5–6 см) по центру, просвердліть отвори 6 мм, через кожні 45–65 см насвердліть ще отворів;
• якщо кабель–канал ПВХ закриває собою перехідний отвір в стіні, олівцем зробіть розмітку і пилою випиляйте отвір;
• притуліть кабель–канал до стіни, поставте на нього РІВЕНЬ, вирівняйте кабель–канал, і олівцем робіть позначки в кріпильних 6 мм отворах в кабель каналі на стіні, приберіть кабель–канал ПВХ;
• перфоратором пробийте 6 мм отвори в стіні на глибину 40–45 мм, тут же приберіть пил від буріння;
• молотком вбийте дюбелі в отвори (використовуйте 35 мм дюбелі);
• притуліть кабель–канал ПВХ до стіни, вкрутіть саморіз в дюбель, поставте на кабель канал РІВЕНЬ, вкрутіть ще один саморіз, потім всі інші;
• таким чином змонтуйте всі кабель–канали, якість збірки визначається майстерністю монтажника, якщо у використовуваному типі кабель–каналу є аксесуари (кути, стики, і інше) — це тільки добре;
• кришки кабель–каналу нехай поки лежать окремо, кришки монтуються після протягання джгутів кабелю;
• встановіть розетки в кабінетах;
• в кінці монтажу кабель–каналу дуже добре навести порядок, оскільки інші роботи— розмітка та збирання джгутів кабелю, протяжка джгутів, розключення розеток і патч–панелей, як правило, “біла робота”.

Монтаж відкритої проводки на кухні категорично заборонений! Те ж саме правило відноситься до приміщень з високим рівнем вологості: душових, санвузлів, ванних кімнат. Тут можна укладати тільки приховану проводку, хоча відкритий монтаж кабелів допустимо.

Пам’ятайте також, що в коморах і на складах не можна влаштовувати відкриту проводку транзитних проводів і кабелів.

Якщо основа може горіти, укладати проводку по ній необхідно на відстані в 1 сантиметр від неї самої. Якщо можливість дотримуватися таку відстань відсутня, кабель або провід потрібно укласти на шар негорючого матеріалу, який буде виступати з усіх боків дроту не менше ніж на сантиметр.

Якщо ви плануєте укласти провід або кабель в коробі, висота шару в ньому не повинна перевищувати 15 сантиметрів. Необхідно розмотати мірні відрізки з бухт, після чого укласти їх на лотки.

При установці короба кришкою вниз монтаж (закріплення) кабелю здійснюється через півтора метра, а по боках — через три метри.

Не можна кріпити кабелі та проводи на горизонтальних ділянках.